Головна   Мій профіль   Вихід 
Ви увійшли як Гость | Група "Гости" | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Головна [28]
Шкільні свята, заходи, акції [676]
Спорт [19]
Учнівські олімпіади [82]
ЗНО [3]
ДПА [1]
Вітання [22]
Учнівське самоврядування [2]
МАН [11]
Плани [0]
Робота з батьками [11]
ОГОЛОШЕННЯ [11]
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту ( накази, листи) [19]
Учням [17]
Вчителям [24]
Класним керівникам [7]
Професійні свята та пам’ятні дати [3]
Поради лікаря [3]
Новини освіти [25]
Туризм, екскурсії [7]
Конкурси для вчителів [4]
Конкурси для учнів [15]
Участь учнів у конкурсах [44]
Участь учителів у конкурсах [1]
Зустрічі випускників [4]
Оздоровлення [2]
Архів записів
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 155

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вы работаете со страницей
Форма входу

 Історія

Хомутецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Миргородської районної ради Полтавської області

Будь-яке село в Україні живе допоки у ньому лунає дитячий сміх, одне покоління міняє інше переймаючи досвід і традиції, пам’ятаючи історію своїх предків.

Історія нашого села сягає своїм корінням у сиву давнину віків, а історія школи у другу половину ХІХ ст.

 Із першоджерел відомо, що 1870 року у церковній сторожці, священником місцевої церкви М. Леонтовичем, була відкрита перша школа у с. Хомутець. (Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная, 1884, № 21, ст. 978).

 26 вересня 1884 року земством було відкрито нову школу, збудовану на кошти поміщиці М.В. Муравйової-Апостол. Відомо також імена перших учителів цієї школи. Навчались у ній переважно діти заможних селян та ремісників.

 Після революції 1917 року та встановлення радянської влади в Україні на базі маєтку поміщика Гартінга було створено дві сільгоспартілі «Червона нива» і «Колосок» та відкрито агропрофшколу.

 Весною 1920 р. на центральній садибі школи було відкрито дитячий майданчик, перетворений потім у дитсадок для дітей-сиріт присланих з Москви, Катеринослава та інших міст, які потерпіли від засухи і голоду та дітей-сиріт місцевих жителів. Дитбудинок проіснував до 1922 року.

 У 1920-1921 рр. в Хомутці було відкрито ЄДИНУ ТРУДОВУ ШКОЛУ з чотирьохрічним навчанням сумісно для хлопчиків і дівчаток, віком від 8 до 17 років включно. Це була школа без церкви, без зубріння, без різок – школа нового типу, яка будувала всю навчально-виховну програму на науково-матеріалістичній основі.

З 1922 по 1932 рік школою завідував Бойко Антін Гаврилович. За цей період школа стала семирічною. З 1929 року при загальноосвітній денній школі було відкрито вечірню школу колгоспної молоді (ШКМ).

 У 1931 було запроваджено працю в шкільній майстерні. Першим учителем по обробці деревини був Кізько Г.К.

 Школа працювала злагоджено, була добре налагоджена навчально-виховна робота. Навчанням охоплювалося до 700 дітей.

 З 1933 по 1937 рік школу очолював, учитель історії П.С.Холодний. Серед багатьох учнівських гуртків виділявся музичний гурток народних інструментів, яким керував Рудич І.С. У 1935 році гуртківці виступали із звітним концертом на першому Всесоюзному дитячому музичному фестивалі в м. Харкові. Їх слухали керівники партії і уряду республіки.

 У 1936-1937 н.р. школа з семирічної була переведена у розряд середньої загальноосвітньої з десятирічним навчанням.

 З 1938 по 1941 рік директором школи був учитель історії А.О. Пригода. Весною 1939 року відбувся перший випуск (24 чол.) десятикласників. Газета «Комсомолець Полтавщини» за 02 лютого 1940 року писала про високий рівень навчально-виховної роботи у Хомутецькій середній школі. Другий випуск десятикласників відбувся весною 1940 р., всього 19 осіб, третій – напередодні фашистської навали у червні 1941 року. Переважна більшість юнаків цих випусків не повернулась з фронтів Великої Вітчизняної війни.

 Не зважаючи на війну, яка з кожним днем наближалася до села, навчання у школі розпочалось організовано, але після окупації школа припинила свою діяльність.

Після звільнення Полтавщини, 10 жовтня 1943 року, навчання знову розпочалося ним було охоплено учнів 1-7 класів, всього 780 осіб, 19 комплектів по 40-45 учнів у класі. Працювало 19 учителів, очолював педагогічний колектив директор школи – І.Х. Лучка, а потім Корнієнко В.П.

 Весною 1944 р. відбувся перший післявоєнний випуск семикласників – 12 учнів.

 У 1948 році директором школи було призначено учителя географії Яковенка Тимофія Омеляновича.

 У 1953-1954 н.р. школа знову переведена в розряд середньої з десятирічним терміном навчання. За період з 1943 по 1953 рік кількість педагогів у школі зросла з 18 до 29 осіб. Контингент учнів постійно становив 600-700 чол. Восени 1955 року директором школи було призначено вчителя історії Н.Ю.Токара, який влітку 1958 року зі шкільної цегли і закуплених колгоспом двох стандартних будинків почав будувати нове приміщення на 4 класні кімнати.

 З 1961 року директором школи став талановитий учитель фізики, фронтовик Каблучко Микола Пантелеймонович. За роки його керівництва школа здобула ряд успіхів у навчально-виховній і громадсько-корисній роботі. Вона стає опорною по виробничому навчанню. У 1963 році школа була представлена широким показом на ВДНГ в м. Москві. Нагороджена Дипломом ІІІ ступеня, як учасник виставки 1961-1965 рр.

 За високі досягнення у навчанні і вихованні підростаючого покоління школа була премійована трактором Т-40, фотоапаратами, кіноапаратом та іншими цінними подарунками.

 В 1964-1965 н.р. два учителі Каблучко М.П. і Яковенко Т.О. були нагороджені Міністерством освіти УРСР нагрудними значками «Відмінник народної освіти». Директор школи Каблучко М.П. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 23 червня 1966 р. був нагороджений орденом «Знак Пошани».

До та після Великої Вітчизняної війни навчання проводилося у семи приміщеннях, які були розміщені на великій відстані одне від одного, тому у 1967 році розпочалося будівництво нової триповерхової школи. Навчання у новій школі розпочалося з 1969 року.

 З 1972 по 1990 рік школу очолював учитель математики Смоляк Володимир Ананійович, який продовжив славні традиції своїх попередників, а саме традиції трудового виховання школярів.

 Школа стає опорною у районі по вивченню і впровадженню у життя спадщини А.С. Макаренка. Учні поглиблено вивчають трудове навчання, а набуті знання використовують у повсякденному житті. Сотні юнаків та дівчат після закінчення школи отримували спеціальності сільськогосподарського спрямування. Багато з них залишились працювати у рідному селі на полях і фермах, будівельній і тракторній бригадах показуючи високі результати у сільськогосподарському виробництві. Прикладом цього може бути робота випускниці школи, ланкової К.І. Гулій, яка за трудові досягнення була удостоєна високого звання Героя Соціалістичної праці.

За успіхи у навчанні і вихованні підростаючого покоління школа у 1976 році була нагороджена «Почесною грамотою Верховної Ради УРСР», а учителька біології К.Т. Дем’яненко (керівник навчальної виробничої бригади) – орденом В.І.Леніна.

 З 1988 року школа працювала за бригадним підрядом. За досягнуті трудові успіхи виробнича бригада у 1988 році була нагороджена міні-трактором. Тісний зв’язок школа тримала з базовим підприємством – колгоспом ім. Шевченка. Це господарство в 1987 році збудувало одну з перших в Україні мікроферму, на ній школярі проходили трудове загартування.

 В 1988 р. колгоспом було закуплено для школи перший у районі комп’ютерний клас на суму 40 тис. карбованців, це дало змогу проводити уроки на якісно новому рівні.

 З 1990 року директором школи працює учитель хімії і біології Кіященко Григорій Кирилович, який має «вищу кваліфікаційну категорію» та звання «старший учитель», нагороджений знаком "Відмінник освіти України".

Протягом цього часу у школі оформлено методичний кабінет, обладнано два кабінети інформатики, світової літератури, обслуговуючої праці,переобладнано учнівську майстерню, збудовано газову котельню, зроблено капітальний ремонт покрівлі та фасаду школи.

За цей період школу закінчило 368 учнів, з них 55 нагороджені золотою медаллю і 10 срібною. Практично всі випускники отримують вищу освіту.

В 2000 році по результатам роботи педагогічного колективу школа була атестована з відзнакою.

З 2011 року школу очолює Аршинова Валентина Михайлівна, учитель етики, має вищу кваліфікаційну категорію.

З 2011 року здійснюється підвіз до школи учнів з Малих Сорочинців та Бакумівки.

 На 01 вересня 2013 року в нашій школі навчається 217 учнів, працює 29 учителів, з них 11 мають «вищу кваліфікаційну категорію», 7 – «І кваліфікаційну категорію»,  4 – педагогічні звання, 4 – нагороджені значком «Відмінник освіти України».

 Учні школи беруть активну участь і досягають високих результатів у предметних олімпіадах, спортивних змаганнях, оглядах художньої самодіяльності, різних конкурсах. На базі школи організовано роботу 10–ти предметних гуртків, 3-х спортивних секцій, гуртка вокального співу, а також 2 гуртків хореографії .

Показовим залишається те, що школа по рейтингу постійно входить до першої трійки шкіл району, а у 2012/2013 навчальному році посіла І місце в районному рейтингу шкіл за підсумками ІІ ( районного) етапу Всеукраїнських предметних олімпіад з основ наук. 

 

Наша адреса
вул. Шевченка, 7
с. Хомутець,
Миргородський район,
Полтавська область,
37634
Тел. (05355) 3-55-40
e-mail: homytets@ukr.net
Пошук
Годинник
Календар
Погода
Хомутець
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Корисні посилання
Наші друзі
Великосорочинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
Copyright MyCorp © 2018Зробити безкоштовний сайт з uCoz